КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 травня 2004 р. N 693

Київ

Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. N 997 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 37, с. 31);

пункт 50 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. N 1336 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності державної податкової служби" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 34, ст. 1277);

підпункт 1 пункту 8 змін і доповнень, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань визначення джерел фінансування органів державної влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. N 501 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 12, ст. 457).

Інд. 28

ПОРЯДОК
накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу

1. Цей Порядок регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживстандарту і його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

2. Штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) накладаються у таких розмірах:

п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у:

замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення;

замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;

п'ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;

чотирикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. За порушення законодавства про рекламу лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації (стаття 21 Закону) штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

1) замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом:

лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, не дозволених до застосування в Україні спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я;

лікарських засобів, які відпускаються (розповсюджуються) та вживаються лише за приписом (рецептом) лікаря, медичної техніки і методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, застосування яких потребує спеціальних знань і підготовки;

допінгових речовин та/або методів для їх використання у спорті, лікувальних сеансів, інших заходів з використанням гіпнозу та інших методів безконтактного, психічного або біоенергетичного впливу, діагностики або лікування, які не ґрунтуються на безпосередньому контакті лікаря з пацієнтом;

2) недотриманні встановлених законом вимог до змісту реклами, а саме:

відсутність у рекламі об'єктивної інформації про лікарський засіб, його повної фармакологічної назви та найменування виробника, загальних застережень щодо застосування лікарського засобу, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, рекомендацій щодо обов'язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів;

розміщення у рекламі відомостей, які справляють враження, що за умови вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки консультація з фахівцем не потрібна, відомостей про те, що лікувальний ефект від вживання лікарського засобу чи застосування медичної техніки є гарантованим, а також зображень зміни людського тіла або його частин внаслідок хвороби, поранень;

розміщення у рекламі інформації, що сприяє виникненню або розвитку страху захворіти чи погіршити стан свого здоров'я через невикористання лікарських засобів, медичної техніки та медичних послуг, які рекламуються, а також самостійному встановленню діагнозу для хвороб, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються;

посилання на лікарські засоби, медичну техніку, методи профілактики, діагностики, лікування і реабілітації як на найефективніші, найбезпечніші, виняткові щодо відсутності побічних ефектів, порівняння з іншими лікарськими засобами, медичною технікою, методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації з метою посилення рекламного ефекту;

посилання на конкретні випадки вдалого застосування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, рекомендації або посилання на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів щодо рекламованого товару чи послуги;

розміщення висловлювань подяки, вдячності, текстів листів, уривків з них з рекомендаціями, розповідями про застосування та результати дії рекламованих товару чи послуги від окремих осіб, зображень і згадок імен популярних осіб, героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій, а також неправдивої інформації про склад, походження, ефективність, патентну захищеність лікарського засобу;

залучення до участі в рекламі лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує лікарів;

повідомлення, з якого може виникнути припущення, що лікарський засіб є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням.

Штрафи також накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку розповсюдження та розміщення реклами, зокрема у рекламуванні лікарських засобів таким чином, що не зрозуміло чи наведене повідомлення є рекламою, а рекламований товар - лікарським засобом.

4. За порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються (стаття 22 Закону), штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

1) наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для її виготовлення, в тому числі інформації про вміст у димі однієї сигарети смоли та нікотину;

2) недотриманні встановлених законом вимог до змісту реклами, а саме:

залучення до реклами осіб віком до 18 років як фотомоделей та зображення процесу вживання алкогольних напоїв чи куріння тютюнових виробів;

формування думки, що вживання алкогольних напоїв чи куріння є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя, сприяє розв'язанню особистих проблем або алкогольні напої чи тютюнові вироби мають лікувальні властивості, є стимулюючими чи заспокійливими засобами;

заохочення до вживання алкогольних напоїв чи куріння або негативне розцінювання факту утримування від вживання алкогольних напоїв чи куріння;

вміщення зображення лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує лікарів, популярних осіб, а також інформації, яка є прямим чи опосередкованим схваленням популярними особами вживання алкогольних напоїв чи куріння або справляє враження, що більшість людей вживає алкогольні напої чи курить;

відсутність попередження про шкоду вживання алкогольних напоїв чи куріння або його невідповідність вимогам законодавства (відведення попередженню менше ніж 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами, відсутності контрасту тексту попередження його фону);

відсутність інформації про вміст у димі однієї сигарети смоли та нікотину.

Штрафи також накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами:

розповсюдження реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, - на радіо і телебаченні, а алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, - на радіо і телебаченні у період з 6 години до 23 години;

розміщення реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, на перших і останніх сторінках газет, обкладинок журналів та інших видань, розповсюдження реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів засобами внутрішньої реклами (за винятком інформації про алкогольні напої, тютюнові вироби або їх виробників згідно з установленими законом вимогами до змісту реклами, у визначених законодавством місцях продажу таких напоїв і виробів, де ці товари реалізуються);

розміщення реклами алкогольних напоїв і тютюнових виробів на транспорті, на товарах та у друкованих виданнях, призначених переважно для осіб віком до 18 років, або у розрахованих на зазначених осіб частинах інших друкованих видань;

рекламування алкогольних напоїв і тютюнових виробів шляхом здійснення заходів рекламного характеру (безоплатне розповсюдження тютюнових виробів, обмін однієї кількості або видів продукції на інші);

розповсюдження реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, шляхом спонсорування теле-, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів;

розміщення реклами ближче ніж за 300 метрів прямої видимості від території дитячих дошкільних закладів, середніх загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, у яких навчаються діти віком до 18 років;

провадження видів діяльності з рекламування алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів інтелектуальної власності, під якими вони випускаються, що передбачають спонсорування заходів, передбачених для осіб віком до 18 років, а також розповсюдження і продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам віком до 18 років.

5. За порушення законодавства про рекламу зброї (стаття 23 Закону) штрафи накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні встановленого законом порядку розповсюдження та розміщення реклами.

6. За порушення законодавства про рекламу послуг, пов'язаних із залученням коштів населення (стаття 24 Закону), штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

1) наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для її виготовлення, про спеціальний дозвіл, ліцензію, що підтверджує право рекламодавця на провадження такого виду діяльності; 

2) недотриманні встановлених вимог до змісту реклами, а саме:

у рекламі послуг або осіб, які їх надають, повідомляються розміри очікуваних дивідендів, а також наводиться інформація про майбутні прибутки, крім фактично виплачених за підсумками не менш як одного року;

у рекламі послуг відсутня інформація про номер дозволу, ліцензії, дату видачі та найменування органу, який їх видав.

7. За порушення законодавства про рекламу цінних паперів (стаття 25 Закону) штрафи накладаються на рекламодавців, винних у:

1) наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для її виготовлення, якщо рекламодавець не належить до учасника ринку цінних паперів відповідно до Закону України "Про цінні папери і фондову біржу";

2) недотриманні встановлених вимог до змісту реклами, якщо у рекламі відсутні відомості про наявність спеціального дозволу, ліцензії, що підтверджує право на провадження відповідного виду діяльності на ринку цінних паперів, із зазначенням номера дозволу, ліцензії, дати видачі та найменування органу, який їх видав;

3) зазначенні в рекламі розміру доходу, який передбачається отримати за цінними паперами, крім випадків, коли це необхідно вказувати відповідно до вимог законодавства про цінні папери, та прогнозуванні щодо зростання курсової вартості цінних паперів;

4) використанні відомостей, відсутніх в інформації про емісію цінних паперів, зареєстрованій у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Штрафи також накладаються на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами:

рекламування цінних паперів до опублікування інформації про випуск цінних паперів та їх реєстрацію відповідно до законодавства про цінні папери, нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

продовження розповсюдження реклами цінних паперів, випуск яких визнано таким, що не відбувся, після закінчення триденного строку з моменту реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати підписки на цінні папери.

8. Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживстандарту, його заступники, начальники територіальних органів Комітету та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживстандарту.

9. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення або Держспоживстандарту і його територіальних органів.

10. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживстандарту або його територіальним органам за місцем вчинення порушення.

Протокол розглядається у місячний строк.

11. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

12. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.

До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживстандарту, його заступниками, начальниками територіальних органів Комітету, їх заступниками не більше ніж на три місяці.

13. Посадові особи Держспоживстандарту і його територіальних органів, які розглядають справу:

перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження;

отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу;

готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживстандарту, його заступників, начальників територіальних органів цього Комітету, їх заступників.

14. Держспоживстандарт і його територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

15. З метою з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, Головою Держспоживстандарту, начальниками територіальних органів Комітету, їх заступниками може бути призначена експертиза.

16. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

17. Провадження у справі припиняється, якщо в діях рекламодавця, виробника та розповсюджувача реклами не виявлено ознак порушення законодавства про рекламу або не доведено факт вчинення порушення.

18. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживстандарті або його територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

19. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

20. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

____________